Що таке "емоційний інтелект" і його переваги, - блогер

Після того, як Деніель Гоулмен написав і видав свою знамениту книгу «Емоційний інтелект» (ЕІ), це словосполучення стало чи не найбільш часто вживаним у розмовах про відносини і будь-які взаємодії між людьми, розповідають Патріоти України з посиланням на блог Олени Любченко.

Дійсно, хороші стосунки з будь-якою людиною, ефективна комунікація, здатність впливати і заражати ідеями та емоціями, здатність керувати і ставати справжнім лідером, нарешті, здатність чути свій внутрішній голос і бути в гармонії з собою – все це залежить від тієї частини інтелекту, який нещодавно був названий емоційним.

Найпрекрасніше в ЕІ те, що його можна розвивати протягом життя (на відміну, наприклад, від інтелекту когнітивного). Нижче 7 найцікавіших фактів про ЕІ.

1. Ми не можемо не відчувати емоції.

Емоції присутні у нас вдень і вночі, виникаючи з будь-якого приводу. Ми взаємодіємо зі світом через емоції і емоціями.

Тому, коли ми зосереджуємося на емоціях, «слухаємо їх» і вчимося розбиратися в них – ми, дійсно, можемо швидше, легше і ефективніше розібратися у фактах і реальності.

2. Жодна з систем організму іншої людини не діє на нас так сильно, як її емоційна система.

На тренінгах з емоційного інтелекту я, уважно дивлячись на учасників, обов'язково кажу: «В цей момент мого життя на мене ніяк не впливає те, як зараз працює, наприклад, кровоносна система учасника Валери, але на мене дуже сильно впливає те, як працює його емоційна система». Тому що вона – відкрита. І навіть коли дві сторонні людини мовчки їдуть в ліфті, вони дуже сильно впливають один на одного через ті емоції, які переживають.

3. Навіть якщо ви ретельно приховуєте свої емоції і почуття, їх видно оточуючим.

Це продовження про ліфт. Ми можемо нічого не говорити, але мільйони так званих «тонких сигналів» тіла розкажуть про нас більше за слова. Ми можемо перебувати в ілюзії, що вміємо приховувати емоції, або навіть «взагалі нічого не відчуваємо», але це неправда.

А, значить, вироблена сотнями тисячоліть неймовірна сприйнятливість людини до емоційних сигналів інших, буде відзначати невідповідності і щось шепотіти інтуїції. Чи знаєте ви мову емоцій, розумієте її, чи вмієте використовувати – все це залежить від розвиненості вашого ЕІ.

4. Емоції є інформацією.

Причому, дуже важливою. Наші бажання, потреби і прагнення виражаються через емоції. Якщо ми їх розуміємо, приймаємо, не вичавлюємо, а слухаємо і налаштовуємо відповідно до них своє життя, ми щасливі. Якщо ми вміємо «читати» і розуміємо емоції інших людей, ми, як то кажуть, «бачимо їх наскрізь». Відповідно, вміємо знайти до них підхід, домовитися, вплинути, зрозуміти головне - те, що стоїть за словами.

5. Емоції - це маркери значущості.

Крім того, що емоції мають зміст: страх попереджає про небезпеку, гнів і огида – говорять про наші кордони, радість дає сигнал відтворити подію, і так далі, існує ще енергетична насиченість емоції. І чим вона сильніша, тим важливіше для нас те, що відбувається.

Легка прикрість, гнів і лють – це різна інтенсивність сердитості. А ця сердитість, проявляючись з різною силою у однієї і тієї ж людини, є показником її цінностей, переконань, пріоритетів (до чогось байдужий, а щось доводить до сказу).

6. Щоб рішення були ефективні, вони повинні не заперечувати, а включати в себе емоції.

Цей постулат важливий не тільки коли ви робите доленосний вибір, який стосується особисто вас, але і коли мова йде про відносини, співробітників, компанії, управління, лідерство.

Коли стало зрозуміло, що IQ (успішність, знання, логіка) для лідерства та управління набагато менш важливий, ніж EQ (здатність розуміти і керувати своїми і чужими емоціями), величезна кількість передових компаній світу почали вкладати ресурси в розвиток ЕІ ключових співробітників.

Дослідження показали: ефективність керівника тільки на 20% залежить від інтелекту, і на 80% – від емоційної компетентності. Багато хто до цих пір не можуть це прийняти.

7. Розвинений емоційний інтелект дозволяє нам керувати емоціями, а не бути керованим своїми або чужими емоціями.

У цьому пункті можу тільки додати, що третього варіанту не дано: витісняти, пригнічувати, приховувати, «відключати», ігнорувати – значить так чи інакше чинити деструктивно щодо себе, інших, життя; не використовувати важливу інформацію і, вибачте, тупити.

Або ми усвідомлюємо, беремо до уваги і робимо свідомий вибір (це називається емоційно-інтелектуальна реакція), або витрачаємо багато часу і сил даремно на неправильні рішення, самообман, нещасливе/неуспішне життя.