Імперські пазури: РПЦ продовжує спокушати українських вірян поїздками у "Золоте кільце Росії"

В одному з храмів райцентру Хмільник, що на Вінниччині, пропонують екскурсії за маршрутами: "Золоте кільце Росії" та "Основні святині Росії", які включають дводенне проживання у Москві та відвідуванням храмів кремля, розповідають Патріоти України.

Для українських вірян такі поїздки не дивина – попри військовий конфлікт на Сході країни, паломницькі тури в Оптину Пустинь та Троїце-Сергієву лавру відбуваються у "штатному" режимі.Секретар Вінницького єпархіального управління УПЦ Московського патріархату протодиякон Владислав Демченко дивується такій увазі ЗМІ до Хмільницького храму: "Організацією паломницьких поїздок на Вінниччині займаються окремі релігійні громади, громадські організації, а також приватні особи. Напрямки паломницьких поїздок дуже різноманітні: насамперед, святині України, а також Свята Земля, Греція, Грузія, Росія.

Дуже популярними на Вінниччині є й місцеві паломницькі маршрути. Що стосується поїздок до монастирів і інших святих місць, які розташовані у Росії, то вони не заборонені законодавством, тому подібні поїздки відбуваються з різних міст України, і незрозуміло, чому з поїздки з провінційного Хмільника ЗМІ зробили таку "сенсацію", - зауважив Владислав Демченко.Організатором поїздок в Хмільнику є служба "Вінницький паломник", яка функціонує з благословення Митрополита Вінницького і Барського Симеона. Тож про поїздки в Росію керівництво єпархії знає і, за словами Владислава Демченка, не має підстав не підтримувати їх. "Усім відомо, що між Україною і Росією, незважаючи на неоголошену війну, яка триває на сході, все ж існує і не переривається транспортний, економічний, дипломатичний і інші зв'язки", - каже спікер єпархії.

Священнослужитель наголошує: якщо в Україні буде впроваджено заборону на поїздки в Росію, то паломницькі тури теж припиняться. А в нинішніх обставинах поїздки по російським святиням не заслуговують, на його думку, такого шквалу критики.

"Щодо закидів про те, що "на сході війна, а ви до Росії їздите", то дотримуючись такої логіки, потрібно ставити клеймо "ворог народу" на усіх пасажирах потягів, які прибувають в Україну з Москви. А також забирати паспорти в усіх громадян нашої країни перед тим, як вони перетинатимуть кордон з Росією. А "Укрзалізницю" слід оголосити "москальською" залізницею, а її керівників - сепаратистами. Виглядає абсурдно, чи не так? Але наші ЗМІ щось дуже подібне намагаються зробити із ситуації в Хмільнику", - пояснює Владислав Демченко.

Прес-сектретар Вінницької єпархії УПЦ Київського патрархату протоієрей Ігор Сіранчук каже, що своїх вірян отці УПЦ КП не возять в паломницькі тури на Росію, адже бояться за їхню безпеку. "Київський патріархат паломницькі поїздки в Росію не організовує. Ми возимо людей на святу землю, на Афон, в інші святі місця Європи та світу, але не в Росію. Адже є реальна загроза, що віруючі київського патріархату можуть там постраждати", - пояснює Ігор Сіранчук.

Він також каже, що категорично засуджувати поїздки до святинь церковники КП теж не можуть, адже святість місця неможливо "скасувати" навіть з огляду на ворожість території, на якій вона розташована. У той же час, священик наголошує, що вінничани, які ходять до храмів Київського патріархату, добре знають, які гоніння та утиски випадають на долю українського храму, що за церковно-канонічною юрисдикцією не хоче підпорядковуватись Москві. Тож у вірних Київського патріархату думок про екскурсії у "лігво ворога" з'явитись не може. Принаймні, до тих пір, поки Москва не залишить у спокої українську церкву, українських громадян та українську землю.

Щодо вінничан, які обрали Московський патріархат, спікер єпархії каже, що "то їхня особиста справа". "Це їдуть громадяни України, тож це, звісно, їхня особиста справа. Ми не можемо засуджувати, адже вони їдуть до святих місць. Інше питання, що ми своїм вірянам не радимо їздити у такі поїздки, адже віруючим київського патріархату в Росії не раді. Крім того, на нашу церкву в Росії чиниться постійний тиск, гоніння", - підсумував священослужитель.

Отже, Київський патріархат усвідомлює ризики, з якими можуть зустрітися їхні віряни. З Московською церквою інакше – вони не бачать небезпеки у своїх вояжах, що цілком зрозуміло. Хоча, здавалося б, на четвертому році війни можна було б усвідомити, що така поведінка є по своїй суті досить легковажною. Адже від російських спецслужб не застрахований ніхто – ні вірянин, ні заробітчанин. Кожен може бути викрадений, представлений "українським діверсантом" чи ще якимсь "терористом" згідно отриманої "рознарядки". І на четвертому році війни цьому є вже достатньо доказів.